СТО́ГІН, гону, ч.1. Протяжний жалібний звук, який видає людина від болю, туги, напруження і т. ін.Почувся слабий стогін матері. Харитя .. підбігла до л... смотреть
СКА́РГА (висловлення незадоволення, суму з приводу неприємностей, болю, горя і т. ін.), НАРІКА́ННЯ, РЕ́МСТВО, РЕ́МСТВУВАННЯ, БІ́ДКАННЯ, ПОРІ́КУВАННЯ, Ж... смотреть
-гону, ч. 1) Протяжливий жалібний звук, який видає людина від болю, туги і т. ін. || Подібний до такого звуку крик, що його видає тварина від болю і т... смотреть
-гону, ч. 1》 Протяжливий жалібний звук, який видає людина від болю, туги і т. ін.|| Подібний до такого звуку крик, що його видає тварина від болю і ... смотреть
імен. чол. роду1. протяжливий, жалібний звук, який видає людина від болю, туги2. (перен.) нарікання, ремствуваннястон
сто́гін[стог'ін]-гону, м. (ў) -гон'і, мн. -гоние, -гон'іў
[stoliin]ч.jęk
【阳】 呻吟声; 哼哼声
охання, охкання, скиглення; (птахів) квиління; П. плач.
Сто́гін, -гону, -гонові, у -гоні
{сто́гін} -гону, м. (ў) -гоні, мн. -гоние, -гоніў.
Енкстогн
Moan(ing), groan(ing)
= стогнання стон; книжн. стенание
сто́гін іменник чоловічого роду
Stønn
Stön
Støn
-гону m stękanie, jęk
стогін, -гону
енкстогн
კვნესა