СВІТОГЛЯД - самовизначення людини щодо її місця у світі та взаємовідносин з ним. С. - духовно-практичне утворення, засноване на співвіднесенні наявного, сущого та уявного, бажаного, належного, синтез досвіду, оцінки знання та переконань, зорієнтованих на ідеали. С. - форма самосвідомості людини і суспільства; національний космопсихологос. С. - форма і спосіб сприйняття суб'єктом світу через потреби розвитку особистості. С. - система принципів, знань, ідеалів, цінностей, надій, вірувань, поглядів на сенс і мету життя, які визначають діяльність індивіда або соціальної групи та органічно включаються у людські вчинки й норми поведінки. Структурно С. поділяється на такі рівні: світобачення - на основі принципів (антропоцентризм, гуманізм, монізм, плюралізм, скептицизм, догматизм тощо); світовідчуття - на основі досвіду (індивідуального, сімейного, групового, етнічного, класового, суспільного і загальнолюдського); світорозуміння - формується на основі знання; світоспоглядання - на основі мети, цілі, яка усвідомлюється через універсальні форми діяльності (нужда - потреба - інтерес - мета - засоби - результати - наслідки); світосприйняття - на основі цінностей (щастя, любові, істини, краси, добра, свободи, справедливості тощо). У різні історичні епохи формувалися головні структурні системи: космоцентрична, спрямована на пошуки єдиної сутності світобудови; теоцентрична, в якій панує віра в надприродні сили; антропоцентрична, зв'язана з усвідомленням людини центром Всесвіту, розкриттям можливостей розвитку особистості. Історичні типи С. також вказують на його соціально-історичну структуру. Міфологічний С. ґрунтується на вірі в надприродні сили, абсолютизуючи досвід окремого роду, племені з притаманними йому рисами - тотемізму, антропоморфізму, анімізму, символізму, фетишизму. Філософський С. узагальнює досвід, знання, цінності, волевиявлення особи і людства в їхньому ставленні до світу як цілого з метою проникнення в сутність буття Всесвіту та буття людини; він є раціонально-теоретичною рефлексією підґрунтя всіх видів людської життєдіяльності, постійно поновлюваними відповідями на вічні смисложиттєві запитання: що, як, куди, чому, для чого тощо. Релігійний С. ґрунтується на обожненні надприродних сил, жорсткому поділі на духовний і тілесний, земний і небесний, горішній і долішній, природний і надприродний світи, де долається антропоморфізмом, а час набуває стріловидного вигляду, постулюється ноуменальний світ, недоступний органам чуттів і розуму. Науковий С. ґрунтується на експериментальних та теоретичних знаннях про світ у цілому, які характеризуються об'єктивністю, істинністю, загальною значущістю, цілеспрямованістю, відтворюваністю, детермінованістю, необхідністю, ефективністю у змінах природно-історичної дійсності. Мистецький С. ґрунтується на художніх образах та витворах мистецтва, матеріальних та духовних цінностей, задовольняючих естетичні потреби людини і суспільства відповідно до смаків, переконань, ідеалів. Світоглядні переконання, які пройшли крізь серце людини, пережиті й вистраждані нею, опосередковані власним досвідом, тобто такі, що беруть участь у формуванні життєвої позиції. С. націлює на ідеал - ідею, що стала предметом почуття.В. Діденко, В. Табачковський... смотреть
КРУГОЗІ́Р (обсяг, широта уявлень, знань, інтересів), О́БРІЙ, КРУГОВИ́Д розм., КРУГОГЛЯ́Д розм., ГОРИЗО́НТ розм. Зразу забавляла її гутірка того пана, а... смотреть
СВІТО́ГЛЯД, у, ч.Система поглядів на життя, природу і суспільство.Читання настільки перевернуло мій світогляд, що з незвичайно релігійного хлопця, яким... смотреть
система поглядів на об’єктивний світ (закономірності його розвитку) і місце в ньому людини, на її ставлення до навколишнього оточення і до самої себе, а також зумовлені цими поглядами основні життєві позиції людей, їхні переконання, ідеали, принципи пізнання й діяльності, ціннісні орієнтації. англ. world outlook; нім. Weltanschauung f=, -en, угор. világnézet; рос. мировоззрение.... смотреть
світо́гляд[св'ітогл'ад]-ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў
[switohl'ad]ч.światopogląd
-у, ч. Система поглядів на життя, природу і суспільство.
Conception of the world, world-view; world outlook, one's views, one's creed
світорозуміння; погляди, переконання, (митця) п. світ; (як система) концепція; п! ІДЕОЛОГІЯ.
(наявність життєвих принципів) мн. погляди, переконання, ідеологія, світосприйняття.
-у, ч. Система поглядів на життя, природу і суспільство.
світогляд :◊ широкий світогляд ірон. широкі жіночі стегна (ст)
Verdensanskuelse, livsanskuelse, livssyn
【阳】 世界观
Світо́гляд, -ду, -дові; -гляди, -дів
Verdenssyn, livsanskuelse, livssyn
Livsåskådning, världsåskådning
{світо́глад} -ду, м. (на) -ді, мн. -дие, -діў.
мировоззрение; миросозерцание, миропонимание
світо́гляд іменник чоловічого роду
Светапогляд
-у m światopogląd
მსოფლმხედველობა
світогляд, -у
светапогляд
convictions
імен. чол. роду, тільки одн.система поглядів на життя, природу і суспільствомировоззрение сущ. ср. рода, только ед.ч.