СІСТИ

край сядзець

Смотреть больше слов в «Українсько-білоруському словнику»

Смотреть что такое СІСТИ в других словарях:

СІСТИ

ЗАХО́ДИТИ (про небесні світила — спускатися за лінію обрію), ЗАКО́ЧУВАТИСЯ, СІДА́ТИ, ОСІДА́ТИ, ПА́ДАТИ, ХОВА́ТИСЯ, ЗАПАДА́ТИ розм. — Док.: зайти́, зако... смотреть

не дава́ти / не да́ти (і) пили́ні (пороши́ні, пороши́нці, пили́нці і т. ін.) впа́сти (сі́сти). 1. на кого. Дбайливо доглядати, опікати кого-небудь, піклуватися про когось, щось. Він знав Іру за білоручку, на яку мати не давала впасти пилинці (П. Панч); — Хіба моя Марина мала? Хіба в неї руки чужі, щоб вона сина не виняньчила та не виносила?.. Не дала і порошині на нього впасти! (Панас Мирний). 2. на що. Дуже оберігати, захищаючи від кого-, чого-небудь; зберігати щось. Він порошинці не дав би впасти на її біле личко (Ю. Бедзик). і кра́плі не да́ти упа́сти. — Берегтиму (листа), як ока, і краплі не дам упасти (Панас Мирний). не зна́ти, на яки́й стіле́ць сі́сти. Бути нерішучим, розгубленим, відчувати сором. Харкевич був певен: Рудь через те й не знає, на який стілець сісти, що вважає себе неправим, але не має мужності визнати цього (С. Голованівський). ни́зько сі́сти. Втратити колишнє високе становище, колишню впливовість (про того, хто поводився зарозуміло, хизувався перед іншими). Ти з кого так смієшся і за що? З такого смійсь, що розганявсь до неба. А низько сів, пошився сам в ніщо (П. Грабовський). ні (а́ні́) сі́сти ні (а́ні́) ста́ти де. Скупчення кого-, чого-небудь; обмаль вільного місця, простору де-небудь. А як випав сніг, школи не можна було впізнати. Навалило стільки дітвори, що ані сісти ані стати, ніби у церкві на велике свято (У. Самчук). ні лягти́, ні сі́сти. 1. Дуже тісно де-небудь. У кімнаті ні лягти, ні сісти. А повітря? Хоч ковток би, чистого, цілющого (З журналу). 2. перев. зі сл. тіснота. Уживається для підсилення висловлення; дуже велика, страшенна і т. ін. Попойшов (етапом) щось місяців коло двох в тісноті, що ні лягти, ні сісти (А. Тесленко). 3. Дуже болить (щось або все у когось); боляче комусь. Узяли його лакеї на стайню, та так оджарили, що ні лягти, ні сісти (Панас Мирний). сіда́ти (вила́зити) / сі́сти (ви́лізти) на го́лову кому і без додатка. Цілком підкоряти кого-небудь собі, своїй волі. (Михайло:) Чи шкода, чи не шкода, а зайняли на своїм чужу скотину, нехай платить штрап (штраф), коли не глядить, бо тільки попусти їм, то й на голову вилізуть! (І. Карпенко-Карий); — Чекайте, — казав він сам до себе, і лють його швидко, мов буревій, минала. — Тепер я з вами поговорю інакше. Їм тільки попусти — на голову вилізуть. Чортове хам’я! (У. Самчук). сіда́ти / сі́сти ве́рхи на кого. Підкорити кого-небудь своїй волі; примусити виконувати свої бажання, примхи тощо; командувати ким-небудь. Те, що сказав професорів син, вкинуло його в таку глибоку прострацію, що зараз кожний, кому тільки наверзеться, може сісти на нього верхи (Ю. Шовкопляс). сіда́ти / сі́сти в калю́жу. Потрапляти в дуже незручне або смішне становище; зазнавати у чомусь невдачі. І часто той, хто піддається .. наклепницьким абсурдам, потрапляє в смішне становище, або, як кажуть у нас, сідає в калюжу (З газети). сіда́ти / сі́сти (влі́зти) не в (на) свої́ (чужі́) са́ни. Братися не за свою справу; займати невідповідне місце на роботі, в суспільстві тощо. (Василь (сумно):) Ех! сіла ти, Марусе, на чужі сани, ускочила, рибонько, в ятерину, б’єшся, тріпаєшся там — немає тобі виходу! (Панас Мирний). сіда́ти / сі́сти за па́ртою (за па́рту). Здобувати освіту, починати навчатися. — Ти, говорять, Хомо, вже академію соціалізму пройшов, а ми тільки за парту сідаємо! (О. Гончар); — Хочу закінчити хоч тепер гірничий інститут. Як ти на це дивишся? — Скажу щиро, не думала, що ти вирішиш сісти за парту (О. Корнійчук). учи́тися за па́ртою. Хай буде мир, щоб нам щодня учитися за партою (І. Нехода). сіда́ти / сі́сти за стіл перегово́рів. Починати обговорення чого-небудь, щоб прийти до згоди. Уряд (нашої країни) не раз пропонував урядам західних держав сісти за стіл переговорів і домовитися про те, щоб назавжди .. знищити всі види озброєнь — до останньої бомби й останнього снаряда (З газети). сіда́ти / сі́сти ка́менем. Починати виконувати якусь роботу наполегливо, без перерви. Постановили: .. гонити без жалю весняні спокуси, .. каменем на все літо сісти за книжки (С. Васильченко). сіда́ти / сі́сти на свого́ ко́ника (рідко конька́). Починати розмову на улюблену тему або починати діяти власними випробуваними методами, прийомами. — Я, безумовно, не нав’язую своїх думок… Я в порядку обговорення,— сів він на свого випробуваного коника (Ю. Збанацький); Відразу ж (доярка Харитя) сіла на свого конька: хто ж то такий розумний, що відмінив додаткову оплату дояркам? (М. Чабанівський). сіда́ти / сі́сти на ши́ю (на пле́чі) кому. 1. Переходити на чиєсь утримання, під чиюсь опіку, матеріально обтяжуючи когось. (Хуса:) Тоді згадала, що є ще тута (тут) десь твій чоловік, то час уже йому на шию сісти, проциндривши весь посаг свій? (Леся Українка); Людські діти самі на себе гроші заробляють, а цей сів мені верхи на шию і злізати не думає?! (Григорій Тютюнник); Та що ж це, справді, я каліка, Щоб друзям та на шию сів? (С. Воскрекасенко). 2. Використовувати кого-небудь у своїх інтересах; вести паразитичне життя, визискуючи кого-небудь. — А й справді, братця,— скрикнув Васюта,— не можна ж давати їм (багатіям) собі на шию сідати! (Б. Грінченко); — Ви їм (поденщикам) нічого не даруйте, а то вони й на шию сядуть… (О. Кониський); А ви, баї, захопили владу і знову сіли (бідним) на плечі!.. (О. Десняк); сі́сти ма́ком. Потрапити в скрутне, безвихідне становище, зазнати невдачі в чому-небудь. Поки ми ще мали речі — вивозили їх у села і вимінювали у селян на борошно, картоплю й інші продукти, а як того добра не стало — сіли маком (В. Гжицький); (Прядка (вбігає схвильований):) Вороги .. чекали інтервенцію. Ну, й сіли маком! (І. Микитенко); Проценко сам дивується, як він міг так ловко сісти маком. Досі ж йому щастило в житті (Д. Бедзик). сі́сти на мілину́ (на мілизну́, на міль і т. ін.). Потрапити в скрутне, безвихідне або незручне становище. (Костя Квач:) Думав на Курильські брати курс — і на тобі! Сів на мілину! (Ю. Мокрієв); (Любов:) Це так якось вийшло, ми сіли на мілизну (Леся Українка); Треба ж переустаткувати механізми, інакше токарі в наступному зовсім сядуть на міль (П. Автомонов). сі́сти на столі́ (на стіл), іст. Стати князем; здобути князівство, владу. Поки Ярослав був на Півночі, Мстислав встиг захопити частину його земель і сісти на столі в Чернігові (З журналу); Що це за княжий муж, усі дізнались пізніше, коли .. вбили княза Ігоря, і коли на столі в Києві сіла Ольга (С. Скляренко). сі́сти, як (мов, ні́би і т. ін.) рак на мілині́ (на мілко́му). Потрапити в скрутне, безвихідне або незручне становище. Це так якось вийшло, що він сів, як рак на мілині (З газети); — А ніяк не йметься віри, що сіли, мов рак на мілкому (Є. Гуцало). хоч (сядь та й (ти)) плач. Уживається для вираження скрутного або безвихідного становища, відчаю, досади і т. ін. Поривається бігти Катря, а ноги мов самі прикипіли до землі. Ніяк не несуть, хоч плач (В. Кучер); (Федір:) Тепер з одною конячкою ніхто в супрягу не приймає — хоч сядь та й плач (І. Карпенко-Карий); Знову .. дощ. Хоч ти плач (В. Мисик).... смотреть

СІСТИ

недок. сідати, док. сісти1) to sit down, to take a seat; (з лежачого положення) to sit upсісти без запрошення — to help oneself to a seatсісти до робот... смотреть

СІСТИ

Де сів, там сів, аби дещо з'їв.Мені байдуже де буду сидіти, аби добре наївся.Є де сісти, та нема що з'їсти.Про бідного господаря, що хоч мав свою хату,... смотреть

СІСТИ

дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.Дієприслівникова форма: сівши1. опускатися на щось; займати місце на сидінні2. приступати до тривалої роботи3. ... смотреть

СІСТИ

сі́сти:◊ ні сі́ло ні впа́ло ні з того ні з сього; раптово, несподівано (м, ср, ст): Одного пізнього вечора, коли ми зі Степаном йшли від головного двірця вулицею Городоцькою, він ні сіло ні впало запропонував мені: “Гавкаймо!” Я до нього: “Що ти, здурів? Це ж ніч!” – “Тим краще” (Мельник)... смотреть