РА́НИТИ (робити комусь рану, рани; перев. рослини — пошкоджувати), ЗРА́НЮВАТИ, УРАЖА́ТИ (ВРАЖА́ТИ), РІ́ЗАТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) розм., РОЗТИНА́Т... смотреть
недок. розтинати, док. розтяти1) to cut; to slit2) мед. to dissect; юр. to make a post-mortem examination
РОЗТЯ́ТИ див. розтина́ти.
див. розтинати.
Розтя́ти, розітну́, -тнеш
розтя́ти дієслово доконаного виду
Выкрыць
див. розтинати.
разрезывать, рассекать
сов. от розтинати
zob. розтинати
выкрыць