РІЧ¹, ре́чі, ж.1. Предмет, перев. домашнього вжитку, трудової діяльності і т. ін.Щоб усе те, що вкладалося на вози, не загубилося по дорозі і не потовк... смотреть
ПОВЕДІ́НКА (сукупність чиїх-небудь вчинків, спосіб життя певної людини, людей), ДІ́Ї, ДІ́ЯННЯ, ПОВО́ДЖЕННЯ, ПОЗИ́ЦІЯ розм., РЕ́ЧІ розм., ПОСТУПУВА́ННЯ ... смотреть
вести́ (заво́дити) сло́во (мо́ву, річ). Говорити про що-небудь. Тепер і решта косарів зрозуміла, до чого вів слово суворий запорожець, і вони загомоніли всі разом (П. Панч); Тепер Марта дивилась на капітана неприязно .. Довкола відбуваються такі події, а він веде мову про дурниці (В. Собко); — А знаєш, Тимофію, куди ходім? — перегодя трохи, веде річ Пацюк.— До пана!.. (Панас Мирний); Мало не з кожним заїжджим заводить Демид мову про того свого генерала і дивується, що ніхто про нього не чув і не знає (О. Гончар). здійма́ти річ. Коли Остап здіймав річ про те, що пора вже висунути шию з панського ярма, люди спочували (співчували) йому (М. Коцюбинський). впада́ти в річ. (Джонатан (тихо до Річарда):) Але ж, брате, впадати в річ старому — як же можна (Леся Українка). відбира́ти (відніма́ти) / відібра́ти (відня́ти) мо́ву кому, у кого. 1. безос. Хто-небудь втрачає здатність говорити від несподіванки, здивування, хвилювання, переляку, гніву і т. ін. Біленьке, злегка пойняте загаром, воно (дівча) так невимушено розглядало Данька, що йому притьмом відбирало мову (О. Гончар); Оля ж, видно, всього сподівалась, тільки не того дружнього усміху. Може, через те й мову їй відібрало? (Є. Гуцало); Треба було озватися до неї, привітатись, а в мене відібрало мову, стояв як пень (Ю. Збанацький); — Ні, ні, я точно знаю! — Сидорчук так наполошився, що йому мало не відняло мову (Ю. Бедзик). річ відтя́ти. — Іди собі! — гукнув голова, бачачи, що в неї й річ відтяло. Мотря повернулася, вийшла (Панас Мирний). 2. Позбавляти кого-небудь здатності говорити. У старої нахабство гостя відібрало мову, вона тільки показувала йому на інший стілець (Ю. Яновський). відо́ма (пе́вна, приро́дна, зві́сна) річ. Зрозуміло; без сумніву. Відома річ, кого огнем пече, тому скрізь вода мріється (Марко Вовчок); (Круста:) Та певна річ! Римлянин же порядний не пристане до секти бузувірної, що богом собі осла назвала? (Леся Українка); І от саме.. в першу хвилину зустрічі, природна річ, в усіх них послабла пильність (А. Головко); Звісна річ, усім тяжка розлука з тим, що називається: життя (М. Рильський). до ре́чі. 1. У потрібний момент, вчасно. — А чиї це коні, Тимоше? Не ваші часом? — А то ж чиї? — Що ти кажеш! — якось по-хлоп’ячому зрадів Артем.— І як же це до речі: саме цих саней мені не вистачає (А. Головко); // Потрібно, слід. Був собі одважний лицар, Нам його згадать до речі, Він робив походи довгі,— Від порога та до печі (Леся Українка); — Максиме, влігся сніговій, спочити б нам було до речі (М. Нагнибіда). 2. Потрібний, своєчасний. — А чого ж, це ідея, юні помічники були б нам якраз до речі (О. Гончар). 3. зі сл. відповіда́ти, говори́ти і т. ін., перев. із запереч. Так, як треба. Він мало їв і на питання давав не до речі відповідь (М. Коцюбинський); Маруся зрозуміла, що сказала щось не до речі (Г. Хоткевич). 4. Принагідно, побіжно, між іншим. Хочу себе потішити, що літом буде нам краще і ще заспіваємо з Вами разом у Криворівні. До речі: коли Ви збираєтеся туди? (М. Коцюбинський); — До речі, де в ли́ти медо́ві ре́чі. Говорити облесливо, нещиро і т. ін.; підлещуватися до когось. Ліз людям у душу, лукавив, просив дати в борг грошей, без упину лив медові речі (З журналу). ма́зати ме́дом ре́чі (слова́), зневажл. Говорити облесливо, нещиро; підлещуватися до когось. Там пан-гаман по сто рублів дає Пройдисвіту, що речі медом маже (Л. Глібов). медо́ві ре́чі. Улеслива розмова, обіцяння. (Полковник:) Медові твої речі, та, мабуть, не нашим губам ними ласуватись... (М. Кропивницький); (Чалий:) Ти солодко говориш так, що вірить хочеться тобі, і боязко стає, щоб ти медовими речами не отруїв душі (І. Карпенко-Карий). назива́ти / назва́ти ре́чі їх (свої́ми, вла́сними, спра́вжніми і т. ін.) імена́ми. Говорити про кого-, що-небудь прямо, відверто, недвозначно і т. ін., не добираючи делікатних слів чи виразів. Він саме оповідав тепер подробиці любовних своїх авантюр, називаючи речі їх іменами (Г. Хоткевич); — Ви ображаєте мене, молодий чоловіче! — Зовсім ні. Я називаю речі своїми іменами (В. Речмедін). річ у собі́, книжн. Нерозкритий, непізнаний, такий, що не має певного признчення. — Найгірше, коли ніхто не чує, який у тебе голос, ніхто не бачить, яке у тебе серце…— сказала раптом журно.— Ти є, а ніби тебе немає… Річ у собі (В. Шевчук). Надзвичайно важливо, щоб усі відкриття науки не залишалися річчю в собі, а якомога швидше застосовувалися на практиці (З журналу); Серцевину матеріальних ресурсів становить промисловий потенціал. Сьогодні це “річ у собі”, клубок багатьох суперечностей (З журналу). ясна́ (ви́ди́ма) річ. Очевидно, безумовно, без сумніву, зрозуміло. Смолярчук підійде до клуні крадькома, тихо, мов той кіт… Ясна річ, він хоче застукати злодіїв на гарячому (Г. Косинка); Ясна річ, що Шевченко серйозно ставився до своєї поетичної творчості, коли так точно датував свої рукописи (Життя і тв. Т. Г. Шевченка); Ясна річ — голова в мене працювала неабияк, і я допомагав багатьом дисертантам, не раз виручаючи колишніх колег (О. Бердник); Ідемо ми так, ледве ноги витягаємо. Видима річ, що заблудилися (Г. Хоткевич); Видима річ, наш організм пристосований не до мислення, а до м’язевої роботи (В. Підмогильний).... смотреть
Річ. Справа.● Знана річ, що (...) - загальновідомо, що (...). Знана річ, що руский нарід в економічнім згляді підупав (Б., 1895, 11, 2). ; ● Має ся річ (так, не так) - справа полягає в (тому, що...). Здає ся, що в сім випадку річ так має ся (Б., 1895, 12, 2); 3 товариством нашим річ мається так. Головною ініціаторкою його єсть пані Матковська, вона ніби числиться до старої партії, єсть, однак, дуже толерантна жінка, ми подали собі руку, щоб зібрати всіх русинок буковинських] та, зав'язавши товариство, хоронити наших дівчат та дітий - біднішої класи головно - від румуныциняся, котрому западають чим раз, то сильніше (Коб., Листи, 12, 266); Річмає ся так. Я йому, Piemson'у, писала, що або най мені манускрипт відошле, або най заплатить (Коб., Листи, 106, 481); Тут має ся річ подібно, як з ґеоґрафією, з тою хибань ріжницею, що число слів і назв, незрозумілих для учеників, ще більше (Корд., 1904, 21); Наколи б наш нарід не мав ворогів - а найгірші вороги є перекиньчики -[...] то праця около здобутя сего мандату була б не трудна, а тим-то і успішна. Та, на жаль, як відомо, має ся річ не так (Б., 1907, 27, 1); Чех їде там [до Петербурга] як Чех, Словінець як Словінець і вертають звідтам як вірні сини своєї вітчини Цілком инакше має ся річ із Богатирцем і тов[аришами]. По австрийским морю плавають вони під флягою старорусинів, по тамтім боці границі кличуть вони з емфазою, що вони “істинно русскі люди“. За ту емфазу платять в Петербурзі готовими грішми, які мусять бути немалі (Б., 1909, 31, 2); ● Річ не мала ся так - справа стояла інакше, справа полягала в іншому. Але річ немала ся так, як п. посол др. Волян сказав (Б., 1895, 12, 3); ● Не мати нічого до річи - не стосуватися (до) справи. Що під час „славної" діяльности згаданих панів фаєрмани не мали майже ніяких приладів, а нову, тану сикавку, куплену за дорогі гроші, “зіпсували“ чищенєм пивниць за два роки, се також не має нічого до річи, бо, властиво, не о се ходить, а о щось инного (Б., 1907, 70, 2) ) // пол. to nie ma nic do rzeczy - це до справи (суті справи) не стосується; ● Що се має (мало) до речі - це не має значення, суті не стосується. Ви були перші, що писали про мене і витягнули мене перед публіку, а тепер мали би другі що писати! Нехай собі будуть другі і “бистроумні", але що се має до речі? (Коб., Листи, 47, 331); [Тодорика] був низького росту і обертався все цілим тілом, де вистачала не раз лише голову звернути. Штивна була у нього шия. І в цілості робив він погане враження; та що се мало до реч? Чоловік до всього звикає (Коб., Земля, 228); ● Так стоїть річ (річ стоїть так) - справи виглядають так. Так стоїть річ у національних ґімназиях, де ученики учать ся в своїй рідній мові (Корд., 1904, 15); Взагалі в Австрії 87, 9 проц. учеників Гімназияльних осягнуло бажану ціль науки. Щодо поодиноких країв, то річ стоїть так: в Чехії осягнуло бажану ціль 90, 5 проц., в Австрії Горішній 90, 4 проц., в Далмації 89, 7 проц., в Сольногороді 89, 2 проц., найгірше вийшла в сім згляді Буковина, болите 78 проц. [...] Отже, Буковина має релятивно найбільше ґімназистів і - найбільшерепетентів (Б., 1907, 66, 3) // пол. rzeczy stoją tak - справи виглядають так, так стоять справи.... смотреть
I речі, ж. (мн. речі, -ей).1) Предмет, перев. хатнього вжитку, трудової діяльності і т. ін. || Будь-який предмет взагалі. || мн. Одяг, білизна, предме... смотреть
I речі, ж. (мн. речі, -ей).1》 Предмет, перев. хатнього вжитку, трудової діяльності і т. ін.|| Будь-який предмет взагалі.|| мн. Одяг, білизна... смотреть
1) thing, objectріч у собі — філос. noumenon (pl. noumena), thing in itselfречі першої необхідності — the necessaries of life2) matterріч у тім, що ...... смотреть
РІЧ - поняття, контекст значень якого вказує, що існує дещо визначене, відносно стале і незалежне. Р. мовно пов'язана із реченням (давньослов'янське - говорити, діяти, робити "діло"; нім. Ding від давньонімецького - thing: збори, публічне обговорення, справа). Для Аристотеля "Р." у сенсі "практика" - це те, з чим можна або потрібно мати справу: Р. підштовхує до дії, сама веде "діло-справу". У класичній метафізичній традиції категорія Р. характеризувала буття в його тілесному (протяжному) вимірі, що зумовило становлення онтології тотожності Р. і предмета. Операційний зміст Р. як відносно незалежного і сталого носія властивостей і відношень формується в орієнтованій на науку філософії Нового часу. У науковій картині світу закріплюється розуміння, що власними характеристиками Р. є її властивості - як у їхніх обопільних відношеннях, так і відношеннях з властивостями інших Р. Складається прецедент тлумачення Р. лише як виявлення субстрату сущого - речовини, або ж матерії. Цьому тлумаченню протистоїть її символістське розуміння як деякого репрезентанта образу світу. У феноменології Гуссерля (своєрідній реакції на класичне Ratio) Р. постає як самоочевидність і разом із тим смислова перспектива життєвого світу. Гайдеггер намагається подолати як "символізм", так і "перспективізм" тлумачення Р.: світ присутній в Р. як її власна істотність. У логіці зберігається розуміння Р. як цілісної і відносно сталої частини об'єктивної дійсності. В сучасній соціальній філософії термін "Р." має самостійне значення, вказуючи на процеси оречевлення, в яких відношення між людьми набувають оберненої форми відношення між речами.Ю.Іщенко... смотреть
I【阴】1) 东西, 物品; 用具Речі першої необхідності 日用品Речі туалету 化妆用品Річ у собі 哲 自在之物Говорити про високі речі 高谈阔论Постільні речі 卧具2) 口 事, 事情Річ у тому, що …... смотреть
річ справа, суть (ср, ст): – І в чім річ? – Та в тім річ, що ти займаєшся не своїм ділом і пхаєш носа, куди не треба (Авторка)◊ не від ре́чі доречно (ст): Не від речі буде згадати тут один епізод, що трафився теперішному професорові політехніки, а бувшому учневі проф. Жмурка Іванові Левинському (Нагірний); Не від речі буде згадати про реальність, на місці якої стоїть тепер палата тов. “Дністер”. Це був старий двоповерховий дім, жидівська власність. Тут у партері містився “Сокіл” в перших роках свого існування. Опісля на першому поверсі були робітні “Труду”, а опісля займала цілий поверх “Руська бурса реміснича і промислова “ (Нагірний) ◊ несотворе́нні ре́чі → "несотворенний" ◊ річ я́сна зрозуміло, очевидно (ср, ст): Річ ясна, що був строгий приказ, щоб усі вбралися в найкращі одяги, чисте білля, аби вичистили собі черевики, як дзеркало, щоб в тих черевиках було видно шаблю самого корпскоманданта (чому якраз шаблю, того нам не сказано), і дальше, що кожний має мати чисту хустину до носа, але не для повітання нею достойника, тільки щоб не обтирати носа пальцями чи рукавом правої руки, бо й таке часом бувало (Шухевич) ♦ ко́жда річ ма́є свою мі́ру (Франко)... смотреть
I (род. речі) 1) вещь, предмет; (как составная часть целого) принадлежность речі першої необхідності — предметы первой необходимости речі туалету — принадлежности туалета річ у собі — филос. вещь в себе говорити про високі речі — говорить о высоких материях 2) (обстоятельства, обстановка) разг. дело річ у тому, що... — дело в том, что... в чому річ? — в чём дело? до речі кажучи — кстати [к слову] сказать з якої речі? — разг. с какой стати? не до речі — некстати, неуместно; невпопад стан речей — положение вещей [дел] II (род. речі) (слова; разговор) речь; рассуждение; беседа вести річ (до чого) — клонить [вести] (разговор, речь) (к чему) мов [ніби] не до нього річ — будто не к нему обращаются... смотреть
Добра то річ, що є в хаті піч, а тоді біда, як її нема.Піч конечна в кожній хаті, а без неї страви не звариш.Наша річ просити, а ваша річ прийти.Значін... смотреть
імен. жін. роду1. предмет вжитку2. явище дійсності, вияв або результат якоїсь дії; випадок, факт, подія3. твір мистецтвавещь4. робота, справа, якою зай... смотреть
1. мова, розмова, промова, див. язик2. це див. предметхохл. (реч) промова, мова
речі ż rzecz, sprawa, przedmiot ~ у собі rzecz sama w sobie ~ у тім, що... sprawa (rzecz) w tym, że...; в чому ~? o co chodzi?; до речі stosownie, właściwie; do rzeczy не до речі niestosownie, niewłaściwie; nie do rzeczy називати речі своїми іменами nazywać rzeczy po imieniu... смотреть
[ricz]ж.rzecz (предмет, діло)особисті речі — rzeczy osobiste
Річ, ре́чі, ре́чі, рі́ччю; ре́чі, рече́й, реча́м. До ре́чі, не до ре́чі, присл.
[р'іч]реч'і, ор. р'іч':у, р. мн. реичей
річ 1 іменник жіночого роду предмет; явище дійсності, випадок, факт, подія; твір літератури, мистецтва; робота, справа річ 2 іменник жіночого роду мова розм.... смотреть
предмет, кн. реалія; ФР. справа, діло ; ЖМ. мова, розмова; мн. РЕЧІ, майно, жм. манатки, причандали, П. вчинки .
Вырабпрадметрэчтавар
рос. вещь предмет зовнішнього світу, що має ціну і є об'єктом права власності.
див. мова; розмова
article, chose, entity, item, object, res, thing
{річ} ре́чі, ор. рі́ч:у, р. мн. реиче́й.
вырабпрадметрэчтавар
Ting, grej
Ting
Ting
ნივთი
РІЧ В СОБІ, речі в собі - термін філософії Канта, котрий має і ширше, загальнофілософське значення. Структура його досить складна. Насамперед він позначає предмети, які не мають до нас жодного відношення, існують самі по собі. Діючи на суб'єкта, вони породжують відчуття, але останні зовсім не схожі на Р. в с. Оскільки відчуття становлять матеріал пізнання, Р. в с. непізнавані, трансцендентні. Проте, за Кантом, їх можна принаймні мислити як реальні: інакше ми прийшли б до абсурдного твердження, що нібито явища (впорядковані відчуття) існують без того, що з'являється. Кант вважав Р. в с. причиною явищ. Але причина, як і інші категорії, апріорна і може прикладатися лише до досвіду. Тому Р. в с. наскрізь суперечлива, і Якобі зробив рішучий висновок: без Р. в с. не можна увійти в систему Канта, а з нею не можна в ній залишитися. Поряд з пізнавальним, теоретичним відношенням до Р. в с. Кант дослідив також ставлення до них практичного розуму. Тут виявилися головними такі Р. в с., як Бог, свобода волі, безсмертя душі. В цій площині їх буття стверджується вірою, а виразом його є постулати практичного розуму. В матеріалістичний філософії такої прірви між Р. в с. і явищами не визнається: останні постають як прояв перших, відмінність між ними не якісна, а кількісна; об'єктивні властивості Р. в с. поступово входять у пізнання, розкриваються в ньому, стають речами для нас. За такого підходу не надається належної ваги якісній відмінності двох компонентів реальності.М. Булатов... смотреть
res omnium communis лат.
Річ Посполита (польсько-литовська держава XVI—XVIII ст.)
Назва пол. держави, відома з XIII ст., що виражає суверенність народу щодо держави.
назва пол. держави, відома з XIII ст., що виражає суверенність народу щодо держави.
Річ у пам'ятках
Річ у пам'ятках
chose in possession, thing in possession