ПРИЗНА́ЧИТИ (офіційно надати комусь право займати певну посаду, доручати виконувати якісь обов'язки), ПРИСТА́ВИТИ, ПРИЛУЧИ́ТИ, ПОСТА́ВИТИ розм., НАСТА́... смотреть
недок. прикріплювати, прикріпляти, док. прикріпитиto fasten, to attach, to affix; перен. to registerприкріпити до землі — to attach to the landприкріпи... смотреть
прикріпи́ти[приекр'іпитие]-р'іпл'у, -р'іпиеш, -р'іпиемо, -р'іпиетеи, -р'іпл'ат'; нак. -р'іпи, -р'іп'іт'
ПРИКРІПИ́ТИ див. прикрі́плювати.
див. прикріплювати.
{приекріпи́тие} -ріплу́, -рі́пиеш, -рі́пиемо́, -рі́пиетеи, -рі́плат; нак. -ріпи́, -ріпі́т.
-плю, -ріпиш 1. przymocować, umocować; przytwierdzić 2. przydzielić
【完】 见 прикріплювати
прикріпи́ти дієслово доконаного виду
Прымацаваць
техн. прикреплять, укреплять
див. прикріплювати.
сов. от прикріплювати
прымацаваць