ВІ́СНИК (той, хто приносить якусь звістку), ВІСТУ́Н, ВІСТІВНИ́К (ВІСТОВНИ́К) рідше, ВІСТОВИ́К рідше, ВІСТОВЕ́ЦЬ рідше; ГІНЕ́ЦЬ (ГОНЕ́ЦЬ), ПОСЛА́НЕ́ЦЬ, ... смотреть
ПОСЛА́НЕЦЬ див. послане́ць.ПОСЛАНЕ́ЦЬ, нця́, рідко ПОСЛА́НЕЦЬ, нця, ч.Особа, яку посилають з яким-небудь терміновим дорученням, повідомленням і т. ін.;... смотреть
-нця, рідко посланець, -нця, ч. Особа, яку посилають з яким-небудь терміновим дорученням, повідомленням і т. ін.; гонець. || Представник держави, посл... смотреть
-нця, рідко посланець, -нця, ч. Особа, яку посилають з яким-небудь терміновим дорученням, повідомленням і т. ін.; гонець.|| Представник держави, посл... смотреть
посла́нець[посланеиц'] -н'ц'а, ор. -нцеим, м. (на) -нцеив'і /-н'ц'у, мн. -н'ц'і, -н'ц'іў і [посланец'] -н'ц'а, ор. -нцем, м. (на) -нцев'і /-н'ц'у, мн. ... смотреть
імен. чол. роду, жив.посланец
[posłanec']ч.posłaniec, goniec
гонець, в-й вістовий, жм. посланник; (держави) представник, посол; (на зліт) делегат; (правди) виразник, поборник; (весни) провісник; пор. ВІСНИК.
{посла́неиц} -нца, ор. -нцеим, м. (на) -нцеиві /-нцу, мн. -нці, -нціў і {послане́ц} -нца́, ор. -нце́м, м. (на) -нце́ві /-нцу́, мн. -нці́, -нці́ў.
посланец, разг. шутл. посол; (только о лицах, посылаемых для исполнения поручений) посыльный сущ.; (исполняющий спешное поручение) нарочный сущ.
【阳】1) 使者2) (完成某项任务的) 勤务员3) 信差
ім envoy; minister • надзвичайний ~ і повноважний міністр Envoy Extraordinary and Minister Plenipotentiary
Послане́ць, -нця́, -нце́ві; посланці́, -нці́в
послане́ць іменник чоловічого роду, істота рідко
Messenger; envoy; courier
Utsending
Udsending
Envoyé
Вястун
-анця m posłaniec, goniec
посланець, -нця
წარგზავნილი
вястун