ПОСВІДЧЕННЯ

пасведчанне

Смотреть больше слов в «Українсько-білоруському словнику»

ПОСВІДЧИТИ →← ПОСВІДКУ

Смотреть что такое ПОСВІДЧЕННЯ в других словарях:

ПОСВІДЧЕННЯ

ПОСВІ́ДЧЕННЯ, я, с.1. Дія за знач. посві́дчити.Коли законом встановлено нотаріальне посвідчення договору, договір .. вважається укладеним від моменту й... смотреть

ПОСВІДЧЕННЯ

ДО́ВІД (певне міркування або факт, що наводиться, щоб ствердити істинність чогось), ПІДТВЕ́РДЖЕННЯ, СВІ́ДЧЕННЯ, ПОСВІ́ДЧЕННЯ рідше, АРГУМЕ́НТ книжн., Р... смотреть

ПОСВІДЧЕННЯ

ПОСВІДЧЕННЯ – ПОСВІДКА – СВІДОЦТВО – СВІДЧЕННЯПосвідчення, р. мн. -ень. 1. Підтвердження істинності, правильності чогось; свідчення, підтвердження чого... смотреть

ПОСВІДЧЕННЯ

I [poswidczenńa]с.dowódпаспорт / посвідчення особи — dowód osobistyII [poswidczenńa]с.1) poświadczenie, dowód (посвідчення особи), legitymacja (квиток)... смотреть

ПОСВІДЧЕННЯ

імен. сер. родудія/процесвід слова: посвідчити- офіційний документудостоверение- те, що є доказом правдивості чого-небудь, правильності якогось висновк... смотреть

ПОСВІДЧЕННЯ

-я, с. 1) Дія за знач. посвідчити. 2) Офіційний документ, який потверджує якийсь факт або містить стислі відомості про кого-небудь; посвідка. •• Посві... смотреть

ПОСВІДЧЕННЯ

ім (засвідчення) (дія) acknowledgement; attestation; authentication; certification; verification; (документ) certificate • видача ~ certification • ~ автентичності authentication • ~ особи certificate of identity (of identification); identity (identification) card • ~ про придбання речі (на торгах) certificate of purchase (of sale) • ~ про реєстрацію certificate of registration • водійське ~ (посвідчення водія) driver's (driving) licence • службове ~ certificate of employment... смотреть

ПОСВІДЧЕННЯ

-я, с. 1》 Дія за знач. посвідчити.2》 Офіційний документ, який потверджує якийсь факт або містить стислі відомості про кого-небудь; посвідка.Посвідчен... смотреть

ПОСВІДЧЕННЯ

【中】1) 证明, 证实На посвідчення 为了证明…2) 证件, 证明书Посвідчення особи 身分证Медичне посвідчення (医疗) 诊断书

ПОСВІДЧЕННЯ

1) див. посвідка2) (дія) attestation, certificationна посвідчення чого — in witness (of)

ПОСВІДЧЕННЯ

посві́дчення[поусв’іджчеин':а]-н':а, р. мн. -еин'

ПОСВІДЧЕННЯ

(действие и документ) удостоверение; свидетельство на посвідчення (чого) — в удостоверение (чего) медичне посвідчення — медицинское свидетельство

ПОСВІДЧЕННЯ

Посві́дчення, -ння, -нню, в -нні; -дчення, -дчень і -дченнів

ПОСВІДЧЕННЯ

1. посвідка2. це дія

ПОСВІДЧЕННЯ

(документ) certificate, (дія) certification, testimonial letter, testimonial, ticket

ПОСВІДЧЕННЯ

Attest; bevis; bekræftelse

ПОСВІДЧЕННЯ

acknowledgement; certificate; certification.

ПОСВІДЧЕННЯ

посві́дчення іменник середнього роду

ПОСВІДЧЕННЯ

{поусві́джчеин:а} -н:а, р. мн. -еин.

ПОСВІДЧЕННЯ

Пасведчанне

ПОСВІДЧЕННЯ

ПОСВІДКА; Р. свідчення, доказ.

ПОСВІДЧЕННЯ

მოწმობა, დასტური

ПОСВІДЧЕННЯ

пасведчанне

ПОСВІДЧЕННЯ ОСОБИ

certificate of identification, credential, ID, ID card, identification card, identity card, letter of identification

ПОСВІДЧЕННЯ ОСОБИ

ID; identity card; identification document.

ПОСВІДЧЕННЯ ОСОБИ

рос. удостоверение личности юридичний документ встановленого зразка, що засвідчує особу громадянина, якому він виданий. Такими документами є паспорт, довідка, службове посвідчення, інші документи. Обов'язковими реквізитами П.о. мають бути: прізвище, ім'я та по батькові, фотокартка, підпис відповідальної службової особи, печатка чи штамп установи, що його видала, дата видачі. Якщо П.о. є службовим, — зазначається посада або військове звання. Коли настають певні юридичні факти (смерть, припинення службових відносин), П.о. повертається в установу.... смотреть

T: 58