ПО́ВНО.1. Присл. до по́вний 1–3.Ось уже ложка почала й дна казанка досягати, гарчить по ньому, наміряючись повніше набратись (Панас Мирний);Щодо повнот... смотреть
БАГА́ТО (про велику кількість, міру, обсяг і т. ін.), БАГА́ЦЬКО розм., ПО́ВНО підсил. розм., ВИ́ДИМО-НЕВИ́ДИМО підсил. розм., ПРЕБАГА́ТО підсил. розм.,... смотреть
аж го́лому по́за па́зухою по́вно. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного речення; нічого. Набрав, що аж голому поза пазухою повно (Укр.. присл..). не по́вно ро́зуму (ума́) у кого. Хто-небудь розумово обмежений, не може правильно мислити, діяти, оцінювати щось. — Хіба ти не помітив по ній, що вона й здавну навіжена була?..— І справді,— вхопився пан за те слово,— не повно в неї ума було! (Марко Вовчок).... смотреть
1) Присл. до повний 1-3). || На всю силу. || у знач. присудк. сл. 2) Багато кого-, чого-небудь; прот. мало. || Ущерть, більше ніж досить. || у знач. п... смотреть
пр.completely, to the full; brimfulнадто повно — too fullналити повно — to fill to the brimу кімнаті повно диму — the room is full of smoke
Повно нар. Полно, до верху. Добре господині, коли повно в судині. Ном. № 1404. Вже несила: випив повно. МВ. (О. 1862. ІІІ. 68). Ум. Повненько, повнесенько. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 224.... смотреть
1》 Присл. до повний 1-3).|| На всю силу.|| у знач. присудк. сл. 2》 Багато кого-, чого-небудь; прот. мало.|| Ущерть, більше ніж досить.|| у ... смотреть
[powno]присл.pełno
нар. полно в кімнаті було повно людей — в комнате было полно людей [народу] в голові повно турбот — голова полна забот
прислівникполно
див. багато
по́вно прислівник незмінювана словникова одиниця
pełno там ~ всякої всячини są tam różne różności
Fuldstændigt, fuldt, helt
Fullstendig, fullt, helt
Alldeles, helt
სრულად, სავსებით, მთლიანად
Годзе
годзе