ОДНООСОБО́ВИЙ, а, е.Який приймається або здійснюється однією особою.
[ódnoosobowyj]прикм.jednoosobowy
ад'єктивякий приймається або здiйснюється однiєю особоюединоличный
-а, -е. Який приймається або здійснюється однією особою.
-а, -е.Який приймається або здійснюється однією особою.
единоличный одноособове рішення — единоличное решение
Одноособо́вий, -ва, -ве
Аднаасобны
одноособо́вий прикметник
аднаасобны