ВІД

ад бо дзеля для з супраць цераз

Смотреть больше слов в «Українсько-білоруському словнику»

Смотреть что такое ВІД в других словарях:

ВІД

ВІД, прийм., з род. в. Сполучення з прийм. від виражають:Просторові відношення1. Уживається на позначення місця або предмета, що є вихідним пунктом рух... смотреть

ВІД, прийм., з род. відм. 1. Уживається при означенні місця або предмета, що є вихідним пунктом руху, переміщення кого-, чого-небудь; протилежне до. Від міста шляхом надходила молодиця (Вовчок, І, 1955, 368); Оленка йшла двором від річки (Ле, Історія радості, 1947, 139); // Уживається при визначенні напрямку руху, поширення чого-небудь. У хаті тепло: від печі йде дух, розходиться по всіх закутках (Коцюб., І, 1955, 109); Від моря дув сильний вітер; // Уживається при означенні послідовності дій. Розвиток іде від простого до складного; // Уживається при вказівці на предмет, особу і т. ін., від яких хто— або що-небудь відокремлюється. Пішов він далеко від тої громади, Але не до білого двору, Пішов до діброви шукати поради (Л. Укр., І, 1951, 346); Земля відірвалася від підошов (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 57); Відірвати гудзик від піджака. 2. Уживається при визначенні віддалення предмета, місця і т. ін. від якого-небудь вихідного пункту. Бурлаки були вже далеко од Стеблева (Н.-Лев., II, 1956, 204); Він [стовбур] був низький, і перша гілляка відходила од нього за півтора метра від грунту (Сенч., На Бат. горі, 1960, 22); // у сполуч. з ім. і наступним прийм. до плюс ім. Уживається при визначенні відтинка простору або просторових меж якої-небудь дії, руху. Од Лимана до Трубайла Трупом поле крилось (Шевч., І, 1951, 65); Ми пройшли од моря і до моря (Перв., II, 1948, 17). 3. рідко. Уживається в значенні біля, коло, недалеко. Від берега, під вербами, вода була наче зеленаста (Коцюб., І, 1955, 40); А кругом у полі, в полі теж робота і пісні. Од дороги три тополі, легка хмарка вдалині… (Тич., II, 1957, 231). 4. у сполуч. зі словами, що мають значення часу. Уживається при означенні моменту початку дії, стану і т. ін. Всі уже знали, що від сьогодні земля не панська, а людська (Коцюб., II, 1955, 81); І почав Саул підозрівати Давида від того дня (Л. Укр., І, 1951, 428). 5. у сполуч. з ім. — назвами часу й наступним прийм. до. Уживається при вказівці на період часу, протягом якого відбувалась чи відбувається дія. Дожидали удосвіта, і ранком, і вдень, і ввечері, й опівночі — од зоряниці до зоряниці, від ночі до ночі усе дожидали [Кармеля] (Вовчок, І, 1955, 365); Так од світання до пізньої ночі Бігає, носиться білка маленька (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 53); // розм., у сполуч. з ім. — назвами часу. Означає протягом. Від трьох неділь ані одного чіпця не продав (Фр., III, 1950, 66); Від тижня хорую на нервові болі (Л. Укр., V, 1956, 126). 6. у сполуч. з ім., що означають день, число, рік і т. ін. Уживається при вказівці на час, дату виникнення чого-небудь. У зв’язку з виданням цієї постанови вважати такими, що втратили силу: а) постанову ЦВК і Раднаркому СРСР від 11 червня 1926 р. (Цив. кодекс УРСР, 1950, 84); Наказ від 6 грудня. 7. Уживається при визначенні причини якої-небудь дії або стану. Богинь напав від чаду дур (Котл., І, 1952, 217); Повітря тремтить від спеки (Коцюб., II, 1955, 229); І я дивлюся на ці зорі, І весь од радості горю (Бичко, Вогнище, 1959, 32). 8. Уживається при означенні особи, предмета, явища і т. ін., які є джерелом чого-небудь. — Годі, дочко, годі! — мовить батько: — я такого слова щоб більше не чув від тебе! (Вовчок, І, 1955, 231); Гаряча пара від галушок знялась над мискою (Коцюб., І, 1955, 44); Добре мати в серці пісню Від таких людей! (Павл., Бистрина, 1959, 71); У червоному кутку об’ява від профспілки висить. Завтра починають записувати [на курси] (Коцюба, Нові береги, 1959, 163). 9. Уживається при означенні особи, від якої що-небудь одержано, придбано і т. ін., або яка є джерелом яких-небудь відомостей, знань і т. ін. Я дістав знов телеграму від нього (Коцюб., III, 1956, 194); Дарма, я знала се! Тоді ще, як приймала Від тебе зброю, що сріблом сіяла (Л. Укр., І, 1951, 142); Петро Бережник сторгувався.. і купив від нього плуга (Чендей, Вітер.., 1958, 139). 10. Уживається при вказівці на походження кого-або чого-небудь. — Я забуду, Що колись кохалась, Що од тебе сина мала (Шевч., І, 1951, 44); Він, певно, подумає перше, ніж скаже, від кого родився (Коцюб., II, 1955, 417); А назва гірського міста Турка і пішла від того, що в глибокій долині ріки Стрий руське військо наголову розгромило турка (Чорн., Визвол. земля, 1959, 6). 11. Уживається при означенні предмета, особи, стану, явища і т. ін., що усуваються за допомогою якоїсь дії. Зненацька проміння ясне Од сну пробудило мене (Л. Укр., І, 1951, 87); — Ну, і дома у старих усе гаразд — Зінька оце була якось на слободі.. І від продподатку звільнили, нібито накладено неправильно було (Головко, II, 1957, 180); Ні ті, що чистили тротуар від снігу, ні прохожі не сердилися, а навіть підставляли снігові свої обличчя (Томч., Закарп. опов., 1953, 131). 12. Уживається при вказівці на предмет, призначений для захисту від чого-небудь. На постіль надівають од москитів велику сітку (Коцюб., III, 1956, 327); Накинула [Оксана] на плечі велику хустку від дощу і вийшла з хати (Головко, І, 1957, 429). 13. у сполуч. з наступним прийм. до. Уживається при означенні змін, що сталися з кимось порівняно з початковим його суспільним станом. Пройти шлях від рядового робітника до інженера-винахідника. 14. Уживається при означенні предмета за його складовою частиною. На шиї [у Проценка] золотий ланцюг від дзигарів [годинника] теліпається (Мирний, III, 1954, 270); На цегляній долівці лежали кружки від кадоба та купа мокрої мерви (Коцюб., І, 1955, 39). 15. Уживається при означенні різниці між явищами, особами, предметами і т. ін. [Кассандра:] А як же ти, Гелене, одріжняєш [одрізняєш] брехню від правди? (Л. Укр., II, 1951, 297); Сам тутешній гуцул, Дідушок, проте, помітно відрізнявся від одноплемінників (Гжицький, Опришки, 1962, 8); Жовті сливи відрізняються від абрикосів. 16. Уживається при назві організації, установи, особи і т. ін., представником яких є хто-небудь. Латину тільки що сказали, Що од Енея єсть посли (Котл., І, 1952, 169). 17. у сполуч. з числ. і наступним прийм. до. Уживається для приблизного визначення якої-небудь величини (ваги, вартості, розміру предмета і т. ін.). За прогнозами Організації Об’єднаних Націй до 2000 р. населення нашої планети зросте.. від 5 до 7 мільярдів чоловік (Наука.., 2, 1967, 11); Там були діти від трьох до п’яти років; Вартість квитків від 50 коп. до одного карбованця. 18. Уживається при означенні способу дії. Провісницю чар тих, фантазію милу, Від щирого серця вітаю… (Л. Укр., І, 1951, 51); Подивилась я: написано гарно, хоч і від руки (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 143). 19. Уживається при ступенях порівняння в значенні сполучника ніж. Ось і тягнеться низка їх [дівчат], та.. одна від другої чорнявіша, одна від другої краща (Кв.-Осн., II, 1956, 16); Вищий Грицько, бо двома роками старший від брата (Мирний, IV, 1955, 9). Від… до… — усі без винятку. Хо сидить посеред галяви, а навкруги його панує мертва, прикра тиша.. Від ведмедя до мурашки — все спаралізоване страхом (Коцюб., І, 1955, 149); Час від ча́су див. час. ◊ Не від то́го [бу́ти] див. не. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 551.... смотреть

ВІД

прийм., з род. в. 1) Уживається на означення місця або предмета, що є вихідним пунктом руху, переміщення кого-, чого-небудь; прот. до. || Уживається д... смотреть

ВІД

прийм. , з род. в. 1》 Уживається на означення місця або предмета, що є вихідним пунктом руху, переміщення кого-, чого-небудь; прот. до.|| Уживаєть... смотреть

ВІД

прийм.1) (у різн. знач.) fromвід 6 до 8 години — from 6 to 8від Києва до Харкова — from Kyiv to Kharkivдізнатися від друга — to learn from a friendлист... смотреть

ВІД

【前】1) 自, 从, 由, 从…起(表示从某处开始或从某时﹑ 某数算起)Від ранку до вечора 从早到晚Від Києва 从基辅Від одного до десяти 从一到十Лист від сина 儿子寄来的信2) 由于, 因为, 因Від нетерпіння 由于不耐烦... смотреть

ВІД

предл. с род. п.; = од 1) от; (перед некоторыми группами согласных) ото 2) (для обознач. причины, исходной точки движения и т.п.) от; ото; (иногда) с від нетерпіння — от нетерпения від нудьги — с [от] тоски від ранку до вечора — с утра до вечера 3) (для указания на источник получения, происхождения чего-н.) у, от вимагати (від кого) — требовать (от кого, у кого) чути (від кого) — слышать (от кого) 4) (при сравнит. ст.) союз чем, союз нежели; (передаётся также конструкциями с род. п. без предл.) вона добріша від сестри — она добрее, чем [нежели] сестра, она добрее сестры... смотреть

ВІД

[wid]niż, odвід себе — od siebie (pchać)відійти від вікна — odejść od oknaвід ранку до вечора — od rana do wieczoraвіднині / відсьогодні — od dziśчас в... смотреть

ВІД

Від, прийм.: у літературній мові вживають прийменника-приростка від і од, але від переважно: від бе́рега, від села́; відмо́вити

ВІД

(од) od (ode); z від матері od matki від усього серця z całego serca від третього травня od trzeciego maja порошок від головного болю proszek (tabletka) od bólu głowy він вищий від мене on jest wyższy ode mnie (niż ja) від голови до ніг od stóp do głów... смотреть

ВІД

ВІД, ОДприйм. Вж. у словосп.: від (од) радості (і з радості), кричати від (од) болю (і з болю), газета від (за) 1 січня 1998 року.

ВІД

Адбодзелядлязсупрацьцераз

ВІД

(кого/чого)прийменникот

ВІД

адбодзелядлязсупрацьцераз

ВІД

від прийменник незмінювана словникова одиниця

ВІД

Av; från; sedan

ВІД

Av; fra; siden

ВІД

Af; fra; siden

ВІД

відм.лицо (МГ); вид

ВІД

lat. widвид

ВІД

-გან; -დან

ВІД

from, of

ВІД

Вид

ВІД БУКВИ ДО БУКВИ

повністю, 3

ВІД ВЕЛИКОГО ДО СМІШНОГО ОДИН КРОК

Першоджерелом цього виразу є слова французького письменника Ж,-Ф. Мармонтеля (1723-1799): "Взагалі усе смішне стикається з великим" (Твори, т. V, 1787). Цю фразу часто повторював Наполеон під час втечі з Росії в грудні 1812 р. французькому послу у Варшаві де Прадту, про що останній згадує у своїй книзі "Історія посольства у Велике герцогство Варшавське" (1816). Біограф Наполеона де Ремюза в своїх мемуарах свідчить, що фразу цю Наполеон промовляв і раніше.... смотреть