де́рти (дра́ти) / наде́рти (надра́ти) ли́ко (ли́ка) з кого і без додатка. Бити, карати кого-небудь, розправлятися з кимсь. (Рогач:) Може, є цікавий повчитись, як лика деруть, з’явись! (Козаки:) Виходь, виходь котрий, пора!.. (М. Кропивницький); — Карпо .. отаборився з ручним кулеметом, так що дивіться, щоб із ваших хлопців лика не надер (Григорій Тютюнник); — Був би ти, діду, молодшим — я надрав би з тебе лика! — костеніє злоба на синьому виду (Октава) (М. Стельмах).... смотреть
НАДЕ́РТИ див. надира́ти.
див. надирати.
наде́рти дієслово доконаного виду
Натузаць
див. надирати.
техн. надирать
натузаць