КРИЧА́ТИ (видавати крик), ЯЧА́ТИ розм.; РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ) розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм., ВЕРЕДИ́ТИСЯ діал., ФУ́КАТИ ді... смотреть
КРИ́КНУТИ, ну, неш, док.Однокр. до крича́ти 1–4.Ой як крикнув Гамалія: “Брати, будем жити, – Будем жити, вино пити, Яничара бити, А курені килимами, Ок... смотреть
недок. кричати, док. крикнутиto shout, to cry, to call out, to hollo; to bawl, to roar, to vociferate, to brawl, to clamour; sl. to holler (див. крик)п... смотреть
крича́ти (гука́ти) / кри́кнути (гукну́ти) (на) про́бі. Кликати на допомогу. Став пан Уласович не своїм голосом пробі кричати та за боки хвататись... (Г. Квітка-Основ’яненко); — Мовчки, заложивши руки, сидіти не годиться. Треба пробі гукати (Панас Мирний); Якби хто крикнув на пробі, .. люди вибігли б з хат та кинулись осліп одні на одних (М. Коцюбинський).... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: крикнувшикрикнутьДеепричастная форма: крикнув
кри́кнути[крикнутие]-ну, -неиш; нак. -ние, -н'іт'
[kryknuty]дієсл.krzyknąć
-ну, -неш, док. Однокр. до кричати 1-4).
Крикнути См. Кричати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 306.
Кри́кнути, кри́кну, -неш, -нуть; кри́кни, кри́кнім, -ніть
【完】 见 кричати
-ну, -неш, док. Однокр. до кричати 1-4).
{кри́кнутие} -ну, -неиш; нак. -ние, -ніт.
кри́кнути дієслово доконаного виду
-ну, -неш krzyknąć zob. кричати
Крык
кри́кнуть, воскли́кнуть
сов. от кричати
крык