ОХО́ПЛЮВАТИ кого, що (про думки, почуття, настрій, стан — повністю підкоряти чию-небудь свідомість, поглинати всю істоту), ОВОЛОДІВА́ТИ ким, ЗАВОЛОДІВА... смотреть
ЗМОГТИ – ЗУМІТИЗмогти1, зможу, зможеш, неперех. Мати змогу, бути спроможним зробити щось; дістати можливість зробити щось за певних обставин. А ти оста... смотреть
му́хи не зоби́дить (не скри́вдить). Хто-небудь дуже добрий, сумирний, лагідний. Передерій зроду-віку мухи не зобидив (З журналу); Тато був добряк-добряк (мухи не скривдить, ніколи голосу не підвищував, тільки на скрипці грав) (В. Нестайко). му́ху зоби́дить би не зміг. (Валерій:) Василько щастя людям хотів зробить. Він муху — й ту зобидить би не зміг (Є. Кротевич).... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: змігшимати змогу, бути спроможним що-небудь робитисмочьДеепричастная форма: смогши
I див. змагати I.II див. змагати II.змогтисядив. змагатися II.
змогти́[змогти]-ожу, -ожеиш; нак. зм'іг, змогла
змогти́ 1 дієслово доконаного виду взяти гору над кимсь змогти́ 2 дієслово доконаного виду бути в змозі
Здолецьзмагчымагчы
Змогти́, змо́жу, змо́жеш; зміг, змогла́, змогли́; змі́гши
I див. змагати I.II див. змагати II.
-ожу, -ожеш móc, być w stanie зміг мене сон zmorzył mnie sen
【完】 能, 能够; 会
To be able, to prove able
{змогти́} -о́жу, -о́жеиш; нак. зміг, змогла́.
Pouvoir, être capable de
I сов. от змагати II смочь
здолецьзмагчымагчы