З-МІЖ, прийм., з род. в., розм.1. Те саме, що з-по́між 1.Покотило прислав дружинника сказати, що чужі комонці намагаються вийти з-між боліт (І. Білик);... смотреть
Зміж пред. Изъ среды. І викинуть зміж себе його люде. К. Іов. 40. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 166.... смотреть
З-між, прийм.
Пасяродсярод
з-між прийменник незмінювана словникова одиниця
пасяродсярод