Зложи́ти.1. Скласти, зібрати (на що?), пожертвувати. Взірцева читальня “Просьвіти“ в Микулинцях числила з кінцем 1894 року 150 членів, котрі зложили вкладок на суму 82 зр. 40 кр. (Б., 1895, 24, 3); ); На православну захоронку, взглядно на тов[ариство] прав[ославних] Русинок в Чернівцях, зложили далі Є. Е. митрополит др. Репта за місяць цвітень 10 кор., пані інсп[екторова] Купчанко 4 кор., пані радн[ого] Галіпова 1 кор., а пані Мігайчук подарувала З хліби. Щедрим дателям щире спасибіг (Б., 1909, 75, 3); Кождий сьвідомий Українець повинен зложити хоч би який малий даток на сю патріотичну ціль, на здвигненє пам’ятника Шевченкови в головнім городі України (Б., 1909, 65, 1); [Депутация] мала іменем цілого руского сьвященства висказати подяку правительству за попертє іменованя о. Манастирского і зложити чолобитну пошану новоіменованому генеральному вікарієви (Звідомл., 1914, 63) // пол. złożyć - зібрати, złożyć ofiarę - пожертвувати. 2. Подати, представити. ● Зложити справозданє - підготувати, зробити звіт. Дирекция товариства зложила справозданє о чинностях своїх, поступі, орґанізациї і розвою в четвертім кварталі (Б., 1895, 8, 4) // пол. złożyć sprawozdanie - подати звіт. 3. Висловити. ● Зложити кондолєнцию - висловити співчуття. На початку засіданя парляменту в середу присьвятив президент палати Патай покійному теплу згадку, яку вислухали посли стоячи, а барон Бінерт зложив жені помершого кондолєнцию іменем правительства (Б., 1909, 65, 2) // пол. złożyć kondolencję, podziękowanie - висловити співчуття, подяку, złożyć gratulacje - привітати. 4. Скласти іспит. А бувши богословом у Відни [В. Ільницкий] слухав заразом і естетики, істориї фільозофи, науки про господарство, педагогіки і фізики - що відтак дуже придалось єму в єго діяльности і з чого зложив іспит (Б., 1895, 20, 1) // пол. złożyć egzamin - скласти іспит. 5. Скласти (з себе) повноваження. Недавно “Діло” подало вість, що п. Барвіньский уступив з виділу “Просьвіти” і тим самим зложив уряд заступника голови, “мотивуючи се станом свого здоровля“ (Б., 1895, 26, 3); Показали ся в товаристві незгоди, а конець того був такий, що голова товариства гр. Н. П. Іґнатьєв зложив гідність голови товариства (Б., 1899, 35, 3) // пол. złożyć (coś) - відмовитися від чогось, złożyć pełnomocnictwa - скласти (з себе) повноваження.... смотреть
зложи́ти (покла́сти) го́лову за що і без додатка. Загинути в боротьбі. Та нерівні сили були. Не один славний легінь голову за волю зложив (Легенди..); Недарма голови зложили брати мої серед полів (І. Гончаренко); Було полковник так Лубенський Колись к Полтаві полк веде, Під земляні Полтавські вали (Де шведи голови поклали) (І. Котляревський); Рідне мені все, що українське, і я готовий покласти голову за свій народ, за його звичаї (Р. Іваничук). зложи́ти (покла́сти) життя́ за кого—що і без додатка. Загинути, борючись за кого-, що-небудь, захищаючи когось, щось. Я непокриту голову свою схиляю низько.— Спіть, мої герої, ви полягли в кривавому бою, зложили ви життя своє недаром (І. Гончаренко); (Ряженко:) За наше всенародне життя вони своє життя поклали (І. Микитенко). кістки́ зложи́ти. Померти, загинути. Тепер, мабуть, у наймах прийдеться і кістки зложити (Панас Мирний). склада́ти / скла́сти (рідко зложи́ти) збро́ю. 1. Припиняти збройні дії, переставати воювати. Курсанти з кулеметами вже оточували ніжинців.— Іменем Реввійськради Республіки наказую скласти зброю (О. Довженко). 2. Відмовлятися від будь-яких дій, не опиратися, визнаючи перевагу когось, чогось над собою або відступати перед труднощами. На його запитання Ліда реготала й кокетливо докоряла, що погано не довіряти своїй вірній кізоньці. Сохацький складав зброю і вірив їй. Вірив, бо хотів вірити (Л. Дмитерко); Сповнений енергії, рішучості й мужності, Зубін звик ніколи не складати зброї (П. Загребельний); Хто ж він, цей далекий учитель, який зложив свою зброю перед глухою стіною догматизму, начотництва, ідеологічного пристосуванства? (М. Хвильовий).... смотреть
зложу, зложиш, док., перех., розм. 1) Зібравши разом, докупи, покласти у певне місце. || Покласти, помістити кого-, що-небудь десь або на щось. 2) Скл... смотреть
зложу, зложиш, док. , перех. , розм. 1》 Зібравши разом, докупи, покласти у певне місце.|| Покласти, помістити кого-, що-небудь десь або на щось.2》 С... смотреть
Класти, складати, скласти, поскладати, викладати, викласти, повикладати, закладати, закласти, позакладати, накладати, накласти, понакладати, обкладати,... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: зложившисложитьДеепричастная форма: сложив
[złożyty]дієсл.złożyć
Згарнуцьзмуравацьпазгортваць
(повноваження) скласти (повноваження) Уряд несподівано склав свої повноваження.
(сейм) скликати, зібрати
зложи́ти дієслово доконаного виду розм.
-жу, -жиш złożyć; ułożyć (np. wiersz)
згарнуцьзмуравацьпазгортваць
Скласти повноваження
Скласти повноваження
правильніше: скласти повноваження
загинути