ЗАПА́ЛЮВАТИ (викликати горіння чого-небудь), ПІДПА́ЛЮВАТИ, РОЗПА́ЛЮВАТИ, РОЗГНІ́ЧУВАТИ, РОЗГНІТА́ТИ (вогонь, багаття і т. ін.); ЗАТО́ПЛЮВАТИ, ЗАТОПЛЯ́Т... смотреть
зато́плювати / затопи́ти ли́хо (ро́зум, го́ре, бі́ду і т. ін.) в ча́рці (в горі́лці). Тамувати, приглушувати важкі почуття, думки, притупляти свідомість, надмірно вживаючи алкогольні напої. — Що ж робив він в ті скривджені дні? Може, в чарці затоплював лихо? (П. Воронько); І гарний сей чоловік, .. зате як загуляє, — роботу .. кинув та й розум затопе (затопить) в горілці (Панас Мирний). у ча́рці го́ренько топи́ти. Роби на других дні та ночі. На хвилю праці не засни; А візьме сум, заплачуть очі — У чарці горенько топи... (П. Грабовський). топи́ти го́ре в чому. Пива він не любив і топив своє горе в абстрактних розмовах про беззахисність людського кохання (Л. Первомайський).... смотреть
I див. затоплювати I.II див. затоплювати II.III див. затоплювати III.затопитисядив. затоплюватися 2).
затопи́ти[затопитие]-тоупл'у, -опиеш, -опл'ат'; нак. -пи, -тоуп'іт'
недок. затопляти, док. затопитидив. затоплювати
затопи́ти 1 дієслово доконаного виду розпалити затопи́ти 2 дієслово доконаного виду покрити водою затопи́ти 3 дієслово доконаного виду вдарити вульг.... смотреть
[zatopyty]дієсл.zatopić
I див. затоплювати I.II див. затоплювати II.III див. затоплювати III.
I (сильно ударить) грубо заехать, съездить II сов. от затопляти
【完】 见 затоплювати
див. вдарити
{затопи́тие} -тоуплу́, -о́пиеш, -о́плат; нак. -пи́, -тоупі́т.
Пазапальваць
затоплять, наводнять
растопи́ть, зали́ть
-плю, -пиш zatopić
пазапальваць