ЖИ́ТЕЛЬ (той, хто живе у певній країні, населеному пункті тощо), МЕ́ШКАНЕЦЬ, ЖИТЕ́ЦЬ розм., ПОЖИЛЕ́ЦЬ розм., ЖИЛЕ́ЦЬ рідше, ОБИВА́ТЕЛЬ заст., НАСЕ́ЛЬНИ... смотреть
не жиле́ць (не жите́ць) (на цьо́му сві́ті). Хтось довго не проживе через слабке здоров’я, хвороби і т. ін. — Учись! Ой, учись, Олег! — сказала (мати) гаряче, схвильовано, пильно дивлячись на нього.— Чує моє серце: не жилець уже я на цьому світі (І. Рябокляч); — Не жилець,— голосила,— батько наш на сьому світі, ой не жилець!.. (В. Чумак); — Доведеться ділитися з ними роботою. Щоправда, дід Омелько не робітник і навіть не житець на світі, зате Павло та Остап... (З. Тулуб); Курило скрипів зубами від болю і благально повторяв: — Добий мене, друже, я вже не житець... (Д. Бедзик).... смотреть
-льця, ч. 1) Той, хто живе в будинку, квартирі, кімнаті. 2) рідко. Той, хто взагалі десь живе.
[żyłec']ч.1) lokator2) mieszkaniec
Lodger, tenant, dweller, inmateвін уже не жилець (на цьому світі) — he is no longer for this world
імен. чол. роду, жив.жилец
Житець, мешканець, тубілець, див. абориген, автохтон, квартирант, насельник
-льця, ч. 1》 Той, хто живе в будинку, квартирі, кімнаті.2》 рідко. Той, хто взагалі десь живе.
1) жилец 2) (проживающий в каком-н. месте) житель, обитатель
Жыхарпадсусед
Boende, inbyggare, innebyggare
жиле́ць іменник чоловічого роду, істота
Beboer, innbygger
Beboer, indbygger
-льця m mieszkaniec, lokator
lodger, occupancyt, occupier
მობინადრე, ბინადარი
жыхарпадсусед
жилець, -льця