ДОВО́ДИТИ (підтверджувати істинність, правильність чогось фактами, міркуваннями, доказами), ДОКА́ЗУВАТИ, ОБҐРУНТО́ВУВАТИ, МОТИВУВА́ТИ, УМОТИВО́ВУВАТИ (... смотреть
-ую, -уєш, недок., доказати, -ажу, -ажеш, док. 1) перех., без додатка і неперех. Закінчувати говорити, розповідати про що-небудь, доводити розповідь д... смотреть
-ую, -уєш, недок. , доказати, -ажу, -ажеш, док. 1》 перех. , без додатка і неперех. Закінчувати говорити, розповідати про що-небудь, доводити розповід... смотреть
недок. доказувати, док. доказати1) (закінчувати говорити) to finish telling, to tell (to, as far as)2) (доводити) to prove; (наочно) to demonstrate, to... смотреть
несов. - доказувати, сов. - доказати 1) досказывать, досказать (до конца), договаривать, договорить (до конца) 2) (подтверждать истинность чего-н. фактами, неопровержимыми доводами) доказывать, доказать • - свого доказати... смотреть
1. доводити, довести, подоводити2. це домовляти
Даказацьдаказваць
дока́зувати дієслово недоконаного виду
даказацьдаказваць
Доводити свою непричетність до злочину
Доводити свою непричетність до злочину
доводити теорему