УМЕ́РТИ (ВМЕ́РТИ) (про людину — перестати жити), ПОМЕ́РТИ, СКОНА́ТИ, ВІДІЙТИ́ заст., ПЕРЕСТА́ВИТИСЯ заст., ВИ́ТЯГТИСЯ розм., КІНЧИ́ТИСЯ розм., СКІНЧИ́Т... смотреть
вме́рти як у моги́лі в кого. Хто-небудь гарантує збереження якоїсь таємниці. — У мене вмре як в могилі,— пообіцяв бригадир (Є. Гуцало). вмира́ти (помира́ти) / вме́рти (поме́рти) зо́ смі́ху. Дуже сміятися. Чітко буде видно на ній (кіноплівці), як виходять на дистанцію люди в мішках, біжать, плутаються, падають, а судді-вчительки та шефи з морського порту вмирають зо сміху. І таки є чого: видовище як у цирку (О. Гончар); Оповідала (Олена) таку подробицю з його життя, що всі помирали зо сміху (Г. Хоткевич).... смотреть
док., сконати, кінчитися, ПОМЕРТИ, переставитися, ур. відійти , упокоїтися, спочити , піти в лоно Авраамове , перенестися у Божу вічність , о. сплющити очі навіки, зійти в могилу, заплющити очі, переступити на той світ, випустити дух, пуститися духу, віддати Богові духа , простягнути ноги, дати дуба, віддати кінці, вул. опрягтися, ґиґнути, задерти ноги; (в бою) |по|лягти, загинути; п! УМИРАТИ.... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.Дієприслівникова форма: вмерши див. умертиумеретьДеепричастная форма: умерев
вме́рти[ўмертие]= умертиўмру, ўмреш, ўмреимо, ўмреите; нак. ўмри, ўмр'іт'
ВМЕ́РТИ див. умира́ти.
{ўме́ртие} = умерти ўмру, ўмреш, ўмреимо́, ўмреите́; нак. ўмри, ўмріт.
【完】 见 вмирати
див. умирати
див. вмирати
умерти вмру, вмреш (умру, умреш) umrzeć
вме́рти дієслово доконаного виду
Сканаць
сов. от умирати
сканаць