ЧИННІСТЬ

дзея дзеянне змушаць прымушаць

Смотреть больше слов в «Українсько-білоруському словнику»

ЧИННИЙ →← ЧИНИТИ

Смотреть что такое ЧИННІСТЬ в других словарях:

ЧИННІСТЬ

ЧИ́ННІСТЬ¹, ності, ор. ністю, ж.Властивість за знач. чи́нний¹.Голодні маси, вдершися в термідоріанський Конвент, вимагали повернення до влади якобінців... смотреть

ЧИННІСТЬ

Чинність. Робота, справа, обов’язки. Дирекция товариства зложила справозданє о чинностях своїх, поступі, орґанізациї і розвою в четвертім кварталі (Б., 1895, 8, 4); Позаяк однак не обсаджено місця інспектора культури краєвої, а в дальшій части сего справозданя поставить ся внесене на установлене краєвої ради культурної, то треба б розважити питане, чи не було б відповідно іменувати культурного інспектора краєвого до службової чинности при ц[ісарско]-к[оролівскім] правительстві в Чернівцях (Б., 1899, 35, 1); Цілею товариства є: Лучити руских православних сьвященників на Буковині задля взаїмної праці і помочи на поли дидактично-душпастирскої чинности, підпираня інтереси православної церкви і руского православного духовенства, спомагати морально і материяльно членів товариства, їх вдів і сиріт і плекати товариске житє між руским православним духовенством (Звідомл. 1914, 9); Приїхавши тепер до Парижа з Риму, я уважав за свій обов'язок відвідати старенького українського патріота. Граф Тишкевич дуже охоче познайомив мене зі своєю дипломатичною чинністю серед французів (Галіп, Спомини, ч. 3-4, 90)// пол. czynność - 1) робота, функції, 2) справа, заняття.... смотреть

ЧИННІСТЬ

імен. жін. родудействие сущ. ср. рода¤ чинність закону -- действие закона ¤ юридична чинність -- юридическая сила ¤ вважати таким, що втратив чинність ... смотреть

ЧИННІСТЬ

I -ності, ж.Властивість за знач. чинний I 1). •• Набирати (набувати) чинності — ставати законним, чинним. II -ності, ж., розм.Властивість за знач. чин... смотреть

ЧИННІСТЬ

(засобу) efficiency, efficacy; (документа та ін.) validityчинність законодавства — validity (effectiveness) of legislationнабирати (набувати) чинності ... смотреть

ЧИННІСТЬ

чинн|ість ім. force; validity;набувати \~ості come into effect/ force/power; take effect; набуття законом \~ості enactment of a law; оскаржувати \~ість challenge the validity; формальна \~ість formal validity; юридична \~ість validity in law;... смотреть

ЧИННІСТЬ

I -ності, ж. Властивість за знач. чинний I 1).Набирати (набувати) чинності — ставати законним, чинним.II -ності, ж. , розм. Властивість за знач. чинний... смотреть

ЧИННІСТЬ

[czynnist']ж.czynność

ЧИННІСТЬ

чи́нність[чин':іс'т']-н:ос'т'і, ор. -н':іс'т'у

ЧИННІСТЬ

действие; сила чинність закону — действие [сила] закона набирати [набувати] чинності — входить [вступать] в силу

ЧИННІСТЬ

【阴】1) 动作; 作用2) 效力, 效用, 功效

ЧИННІСТЬ

чи́нність 1 іменник жіночого роду дія юридичного акту чи́нність 2 іменник жіночого роду статечність розм.

ЧИННІСТЬ

Дзеядзеяннезмушацьпрымушаць

ЧИННІСТЬ

effect, effectualness, efficacy, efficiency, force, law due to expire, validity

ЧИННІСТЬ

Чи́нність, -нности, -нності, -нністю

ЧИННІСТЬ

дзеядзеяннезмушацьпрымушаць

ЧИННІСТЬ

-ності ż czynność, działanie; ważność

ЧИННІСТЬ

{чи́н:іст} -н:ості, ор. -н:істу.

ЧИННІСТЬ

(закону) дія, діяння, сила.

ЧИННІСТЬ ЗАКОНУ

рос. действие закона обов'язковість виконання закону, яка визначається часом (з якого періоду встановлюється дія закону), простором — на якій території, колом осіб, на які цей закон поширюється.... смотреть

T: 156