ВДИВЛЯ́ТИСЯ (УДИВЛЯ́ТИСЯ) (на) кого-що (дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь), ВГЛЯДА́ТИСЯ (УГЛЯДА́ТИСЯ), ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чог... смотреть
удивлюватися, удивляння, удивлятися, удирання, удиратися, удівець, удівонька, удівство див. вдивитися, вдивлюватися і т. д.
УДИВИ́ТИСЯ див. вдивля́тися.
удивлюватися, удивляння, удивлятися, удирання, удиратися, удівець, удівонька, удівство див. вдивитися, вдивлюватися і т. д.
Удивитися См. Удивлятися. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 319.
Прыгледзеццауглядзецца
удиви́тися дієслово доконаного виду
прыгледзеццауглядзецца
сов. от вдивлятися