Смотреть больше слов в «Українсько-білоруському словнику»
ВИМАГА́ТИ (змушувати когось поводитися певним чином, робити саме так, як годиться), ВЕЛІ́ТИ, ЗОБОВ'Я́ЗУВАТИ, НАКА́ЗУВАТИ, ПОКЛАДА́ТИ на кого, що, розм.... смотреть
НАКА́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКАЗА́ТИ, кажу́, ка́жеш, док.1. з інфін. Віддавати наказ, розпорядження кому-небудь, виконати, зробити щось.Наполеон нак... смотреть
-ую, -уєш, недок., наказати, -кажу, -кажеш, док. 1) з інфін. Віддавати наказ, розпорядження кому-небудь. || що, зі спол. щоб. Давати вказівки, поради;... смотреть
-ую, -уєш, недок. , наказати, -кажу, -кажеш, док. 1》 з інфін. Віддавати наказ, розпорядження кому-небудь.|| що, зі спол. щоб. Давати вказівки, пор... смотреть
недок. наказувати, док. наказатиto order; to command, to enjoin, to bid, to chargeщо накажете? — what do you wish?, what can I do for you?як накажете —... смотреть
Апаведацьапавядацьзагадзагадацьзагадвацьзаказацьзаказвацьладпарадак
несов. - наказувати, сов. - наказати приказывать, приказать, несов. и сов. велеть; распоряжаться, распорядиться; предписывать, предписать (в письменной форме); рит. повелевать, повелеть... смотреть
[nakazuwaty]дієсл.nakazywać, rozkazywać
апаведацьапавядацьзагадзагадацьзагадвацьзаказацьзаказвацьладпарадак
давати наказ , розпоряджатися, ур. веліти, повелівати, поб. казати, загадувати.
див. веліти; примушувати
(віддавати наказ) веліти, повелівати, розпоряджатися, командувати.
【未】 命令; 指示, 吩咐
Нака́зувати, -зую, -зуєш
нака́зувати дієслово недоконаного виду
-ую, -уєш nakazywać; rozkazywać
Imposer
prescribe
expel manu militari