ВЛА́ДА́Р, вла́даря́, ч., уроч.Те саме, що воло́да́р.Вже буде літ п'ятсот тому: На край шотландський вільний Війною йшов король Едвард, Англійський влад... смотреть
ВОЛО́ДА́Р (той, хто стоїть на чолі держави, краю і т. ін.), ПРАВИ́ТЕЛЬ, МОЖНОВЛА́ДЕЦЬ, ПОВЕЛИ́ТЕЛЬ книжн., ВЛА́ДА́Р уроч., ВЛАДИ́КА уроч., ДЕРЖА́ВЕЦЬ з... смотреть
корень - ВЛАД; суффикс - АР; нулевое окончание;Основа слова: ВЛАДАРВычисленный способ образования слова: Суффиксальный∩ - ВЛАД; ∧ - АР; ⏰Слово Владар с... смотреть
владаря, ч., уроч. Те саме, що володар.
імен. чол. роду, жив.властелин
[władar]ч.włodarz
володар, велитель, державець, господар, прв. цер. владика, флк. сподар, ф. цар і Бог, (на Сході) каліф; (монарх) король, цар, князь, імператор.
див. володар
владаря, ч. , уроч. Те саме, що володар.
Вла́да́р, -ря, -реві; вла́да́рі, -рів
Валадаруладар
вла́да́р іменник чоловічого роду, істота
валадаруладар
владар, владаря