ТРІЩА́ТИ, щу́, щи́ш, недок.1. Утворювати тріск при появі тріщини, тріщин, лопаючись, розламуючись, розриваючись на частини.Човни і байдаки палали, Сосн... смотреть
БОЛІ́ТИ (про біль у голові), ТРІЩА́ТИ підсил. розм., РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ підсил. розм., РОЗЛА́МУВАТИСЯ підсил. розм., РОЗРИВА́ТИСЯ підсил. розм., ЛО́ПАТИСЯ ... смотреть
аж за (по́за) ву́хами (рідше уша́ми) лящи́ть, зі сл. ї́сти, рідше умина́ти, убира́ти і под., жарт. Жадібно, з великим апетитом; швидко. — Кинулись на гуску, як вовки на вівцю. Тереблять аж за вухами лящить (І. Нечуй-Левицький); (Явдоха:) Думаєш, не знаю, що ти щовечора запихаєшся солодким, аж за вухами лящить (М. Кропивницький); Він .. уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний); Хлопці уминали (рибу), аж за вухами лящало (В. Поліщук); — Буде юшка. І їстимемо її — аж за вухами лящатиме (П. Автомонов); — Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник); Ізліз пан Коцький на стіл та й почав їсти, аж за ушами лящить (Укр. дит. фольк.); Тепер тільки справжнє свято і наступило: .. той п’є, той убирає, аж за вухами лящить, довго дожидали, зате ж і діждалися (Панас Мирний); З яким смаком трощиться їстівне! Аж за ушами лящить… (М. Коцюбинський); Все військо добре убирало, А аж кістки́ (ко́сті) тріща́ть (луща́ть) / затріща́ли (залуща́ли), зі сл. стиска́ти, обійма́ти і т. ін. 1. Дуже сильно, міцно. Вони обіймали Анрі-Жака, аж кістки йому лущали (Ю. Яновський); Худий, злий Брун стиснув пальці, аж кістки затріщали (А. Хижняк). 2. Дуже завзято. Боролися (опришки), що аж кості тріщали (Г. Хоткевич). аж перела́зи тріща́ли, зі сл. бі́гти, вибіга́ти і под. Уживається для вираження інтенсивності дії. Вона знала, що всі дівчата водили очима слідком за Миколою, а як він йшов вулицею, то вибігали дивитись на його, аж перелази тріщали (І. Нечуй-Левицький). аж тини́ тріща́ть. Уживається для вираження інтенсивності вияву якоїсь дії. Я ще на припічку кашу їла та гусенята пасла, а вона (Параска) вже ганяла по вулицях та по досвітках за хлопцями, аж тини тріщали (І. Нечуй-Левицький); — Морози давлять — аж тини тріщать (Григорій Тютюнник). (аж) чуби́ тріща́ть. 1. Дуже сильно битися. — Буде, буде декому жарко,— гудів хтось із кутка ложі.— Тріщатимуть чуби! (О. Гончар). 2. у кого. Хто-небудь зазнає знущань, неприємностей і т. ін. через чиїсь дії, вчинки, страждає від чогось. Пани б’ються, а в мужиків чуби тріщать (Укр.. присл..); — Всі вони так — вигадують що-небудь, вимудрують, а потім у нас чуби тріщать (Ю. Збанацький). 3. тільки аж чуби́ тріща́ть. З великим запалом, завзяттям. Війна скінчилась у травні, а Жменяки все ще билися, на землі ділились, аж чуби тріщали (М. Томчаній). аж шку́ра тріщи́ть. З великим завзяттям, напруженням; самовіддано. — Я й сама була невісткою, мене не милували! Аж шкура тріщала — робила (І. Карпенко-Карий); — Вони вам встановлять такі ціни, що й штанів позбудетесь,— знову підсміюється Бараболя.— Піддобрились орендою, а дядьки вже й вуха розвісили: впряглись у господарство, аж шкура тріщить (М. Стельмах). голова́ пу́хне (розпуха́є, ре́пається, розко́люється, тріщи́ть) від чого, у кого і без додатка. Хто-небудь постійно зосереджений на здійсненні чого-небудь, напружено думає про що-небудь. — Коли вночі не спиться, почну примірятися в думці, як би це я хазяйнувати почав. Так чи повіриш, аж голова пухне од клопоту (А. Головко); Від дум і гадання розпухала (у Надії) голова (Я. Баш); — Наговорив стільки, що аж голова репається од думок (І. Цюпа); Голова в голови розколюється од думок різних (Остап Вишня); — Аж голова тріскає від усіх тих дурниць (І. Франко); Голова тріщала від нових понять про світ і людей (Іван Ле). пуп тріщи́ть у кого. Хто-небудь дуже напружується, надривається. Несе таку валізу, що аж пуп тріщить (З газети); // Хто-небудь переживає складний період, великі труднощі. Вимагала держава хліба — йшов хліб, м’ясо було потрібне — і м’ясо давали олбинці… Тріщали пупи в багатеньких, їм Прокоша ніякого спуску не давав (Ю. Збанацький). тріща́ти по всіх швах. Бути під загрозою краху, розпаду, руйнування і т. ін. Зі сходу на гітлерівців падав один удар за одним, “тисячолітня імперія” тріщала по всіх швах (В. Собко). цвіркуни́ тріща́ть у голові́ у кого, кому. Хто-небудь легковажно себе поводить. Забалакається (Хівря) з парубком — забудеться за діло.. Тож якраз був час, коли почали Хіврі в голові цвіркуни тріщати, а на думці: пісні, поцілунки, квіти, зорі (Грицько Григоренко).... смотреть
-щу, -щиш, недок. 1) Утворювати тріск при появі тріщини, тріщин, лопаючись, розламуючись, розриваючись на частини. || Видавати тріск або звук, схожий ... смотреть
1. хрумати, хрумнути, вихрумувати, вихрумнути, захрумати, захрумнути, похрумувати, похрумнути, схрумувати, схрумати, посхрумувати, хрумкати, хрумкнути,... смотреть
-щу, -щиш, недок. 1》 Утворювати тріск при появі тріщини, тріщин, лопаючись, розламуючись, розриваючись на частини.|| Видавати тріск або звук, схожий... смотреть
【未】 迸裂作响, 干裂作响; (鸟) 吱吱叫◇ Голова тріщить. 口 脑袋疼得象要裂开似的Їсть, аж за вухами тріщить 口 狼吞虎咽地吃
дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: тріщавши, тріщачитрещатьДеепричастная форма: треща
тріскати, лускати, (- мотор) тиркотіти, тиркотати, (раз-у-раз) тріскотіти, тріскотати, (- комах) цвіркотіти, скрекотати, сюрчати, (язиком) цокотіти, торохтіти, ляскотіти, (дрібно) дріботіти, (по всіх швах) розсідатися, (- мороз) лютувати, (- кістки) ХРУСКОТІТИ... смотреть
To crack, to crackle, to rattleу мене голова тріщить — перен. my head is splitting
трещать; (о птицах, насекомых) стрекотать голова тріщить — разг. голова трещит
див. звучати
Тріща́ти, тріщу́, тріщи́ш, тріща́ть
(утворювати тріск) тріскотати, хрустіти.
тріща́ти дієслово недоконаного виду
Лускаць
-щу, -щиш trzeszczeć
хрускати
лускаць